о нас|RSS
Войти
Мы в Facebook Мы в Facebook

 

КУЛЬТОБОЗ
З днем народження, книго!

Центральна весняна подія культурного життя Дніпропетровщини — вийшла нова книга про славну Петриківку! Ось її вихідні дані: Бєлоусов Є. В. Петриківка — перлина України: ІМА-прес, Дніпропетровськ, 2014.-5000 примірників. 160 сторінок з ілюстраціями.

Новий твір відомого українського письменника цікаво і популярно розповідає про витоки та сьогодення всесвітньо відомого петриківського розпису. Книга розрахована на широке коло читачів.

Вийшла нова книга дніпропетровської письменниці Ольги Кай «Загадать желание»

Світ, сповнений дива, в якому ще живуть русалки, мавки та лісовики, а в небі можна побачити вогняного змія. Світ, в якому дружба перевіряється ревнощами та заздрістю, а скріплюється кров’ю та битвою пліч-о-пліч. Вірність стає найдорожчим скарбом, а любов — неочікуваною нагородою. Цей світ поступово руйнується, переплітаючись з нашим світом, стикаючись із невідомим та байдужим злом. Шириться пустка, виростають чорні скелі замість зниклих міст. Рівновагу порушено, і вже не має значення, хто поклав останній камінець на терези…

Вертеп як засіб проти «святкових буднів»

6 січня на ж/м Ювілейному та 14 січня на Європейському майдані в Дніпропетровську відбулися різдвяні вертепні вистави, організовані співробітниками Інституту суспільних досліджень. У вертепі взяли участь непрофесійні актори — звичайні люди, вбрані в самостійно виготовлені костюми: Діви Марії з немовлям, Янгола, чортів, царя Ірода, Смерті, козаків, Турка, Селянина та ін. Музичну частину святкової вистави підготував дніпропетровський гурт мандрівних дяків «Вертеп».

Мини-выставка художника Ивана Труша ко Дню Соборности Украины

Ко Дню Соборности и Свободы Украины в Днепропетровском художественном музее выставили три картины украинского живописца-импрессиониста Ивана Труша, всю свою жизнь посвятившего развитию украинского национального искусства.

Архив газеты
АФИША ДНЕПРОПЕТРОВСКА
Главная ⁄ История гласит ↓
      ИСТОРИЯ ГЛАСИТ      
Музей Хреста і фронти ідеології

Музей Хреста і фронти ідеології

Автор: Павло Дінець.

Рік тому на Дніпропетровщині відкрився публічний доступ до першої й найбільшої в Україні та СНД колекції одного із найвизначніших символів християнської віри.

«Экспедиция XXI» № 1-2 (139) 2014

      ИСТОРИЯ ГЛАСИТ      
Радянська доля «сухого закону»

Радянська доля «сухого закону»

Автор: Кирило Недря.

Як може згадати уважний читач, в жовтневому номері ми вже писали про історію виникнення «сухого закону» в Російській імперії та міфу, який обґрунтовував його введення. Зважаючи на інтерес аудиторії до цієї теми, ми б хотіли продовжити власні роздуми з теми, але вже щодо радянського періоду історії «братніх» народів.

«Экспедиция XXI» № 12 (138) 2013

      ИСТОРИЯ ГЛАСИТ      
Суперечливий Махно (продовження)

Суперечливий Махно (продовження)

Автор: Тетяна Цимлякова.

Махновці після жорстоких боїв з денікінцями відступили в контрольований українськими військами район Умані. 20 вересня 1919 року у Жмеринці була підписана військова угода Махна з Симоном Петлюрою — Головним отаманом військ УНР про спільну боротьбу з Денікіним, надання махновським загонам зброї та можливості розміщення їх хворих і поранених (понад 3 тисячі осіб) по шпиталях.

«Экспедиция XXI» № 11 (137) 2013

      ИСТОРИЯ ГЛАСИТ      
Суперечливий Махно

Суперечливий Махно

Автор: Тетяна Цимлякова.

сНа початку ХХІ століття ми, вдивляючись в минуле, згадуємо історичні події та особистості, що найбільше вразили нас своїми діяннями і надовго закарбувалися в пам’яті. Однією з таких видатних постатей судилося стати нашому земляку з Гуляйполя Нестору Івановичу Махну, знаному анархісту і революціонеру, ватажку повстансько-селянського руху на півдні України початку ХХ століття, талановитому військовому полководцю, який неодноразово демонстрував прославленим червоним командирам, як перемагати меншими силами.
Махно є легендарною особою, про яку і досі складають легенди, а в далекому 1919 р. навіть частина Катеринославської губернії прозивалася «Махновією». Одні стверджують, що він був заговорений, тому смертоносні кулі його не брали, хоча «батько» повстанців був 12 разів поранений. Інші вважають, що він таки мав екстрасенсорні здібності, адже йому підкорялися і йшли за ним в пекло боїв 40-50 тисяч чоловік. На думку психологів, Нестор Іванович належав до екзальтовано-демонстративного типу особистості з яскраво вираженою акцентуацією характеру. Це підтверджують його палке бажання бути на видноті, постійно відігравати провідну роль серед людей, авантюрність поведінки, підвищена емоційність і схильність до імпульсивних, не завжди продуманих дій.

«Экспедиция XXI» № 11 (137) 2013

      ИСТОРИЯ ГЛАСИТ      

Ще у 60-х роках XVIII сторіччя козацький зимівник Кривий Ріг був переведений у розряд військових слобід, одночасно отримавши податкові пільги та звільнення від певних повинностей як місце розселення частини Бузького козацького війська.
На 1785 рік у військовій слободі мешкало 204 чоловіки і 165 жінок. Ці люди, крім обов’язкової військової підготовки (бо більшість з них були приписані до Бузького козацького війська), займались сільським господарством, рибальством, найбільш заможні — чумакували. «Нижче миса (Кривий Ріг. — О. Ж.) знаходиться долина із струмком, що тут Береговатою балкою називається, в березі якої копають білу і червону дуже тонку глину, котру тут вживають для фарбування печей і хат. Глина ця, висохнувши, хоч і бруднить, однак відмивається не скоро…»
Цю цитату взято із звіту ад’юнкта Петербурзької Академії наук В. Ф. Зуєва, який у 1781–1782 роках цілеспрямовано та ґрунтовно вивчав Криворіжжя. Він же вказує на те, що на правому березі річки Саксагань були розташовані поштова станція та будинок для приїжджих, а на лівому мешкав маркітант.

«Экспедиция XXI» № 10 (136) 2013

      ИСТОРИЯ ГЛАСИТ      
«Сухий закон» у царській Росії та його «революційні» результати

«Сухий закон» у царській Росії та його «революційні» результати

Автор: Кирило Недря.

Процес історичного розвитку будь-якого суспільства характеризується виникненням, а в подальшому і укоріненням у масовій свідомості певних міфів (принаймні якщо вони самі себе не зживають). На одному з таких феноменів мені б і хотілося спинитися у своїх роздумах.
Майже кожен мешканець України, Росії чи то інших держав колишнього СРСР переконаний, що наші нації є одними з найпитущих у світі, але, що набагато гірше, сталим є і переконання у тому, що так було завжди, і це вже сприймається як риса нашої ментальності, така собі традиція. Окрім того, такі оцінки вже є певним стереотипом щодо нас, сформованим у свідомості світового співтовариства.
Відкинувши всі психологічні моменти формування, просування і підтримання цього міфу на сучасному етапі, а також питання моральної і політичної відповідальності за це, спробуємо його спростувати завдяки суто історичним фактам.

«Экспедиция XXI» № 10 (136) 2013

      ИСТОРИЯ ГЛАСИТ      

Он мог стать зятем царя

Автор: Николай Чабан.

Сто лет назад, в 1913 году победителем из стовёрстного конного пробега вышел наш земляк, 22-летний молодой офицер Дмитрий Малама. Победу ему принесла кобыла со странным именем Коньяк… Однако радость молодого офицера от победы была коротка: вскоре вспыхнула Первая мировая, а затем и революция. Так что жить ему оставалось всего шесть лет. Но эти годы вместили многое. Его молодая жизнь, выражаясь словами Анны Ахматовой, била во все колокола. Если бы не революция, возможно, он мог бы стать зятем самого царя…

«Экспедиция XXI» № 9 (135) 2013

      ИСТОРИЯ ГЛАСИТ      

Как сокращали стенографа, или Стенография — зеркало демократии?

Автор: Николай Чабан.

6 декабря 1882 года Екатеринославское губернское земское собрание на очередной сессии постановило: незначительным большинством 14 против 13 голосов стенографических отчетов не печатать и сумму на это из этого § исключить. Так закончилась семилетняя работа специально приглашенного стенографа по составлению подробнейших стенографических отчетов в губернском и уездном земствах. Решение не печатать стенографических отчетов можно рассматривать как следствие наступления реакции 1880-х годов. Хрупкая гласность сворачивалась… Но повод, как водится, был вполне благовидный: надо в бюджете сокращать лишнее. Посему и издание местной земской газеты было признано несвоевременным. (Она начнет выходить лишь в 1915 году, накануне пятидесятилетия земства, во время Первой мировой войны. А тогда это было своевременно?) Гласность оказалась слишком затратной. И все же были робкие попытки откликнуться на это во время той же сессии.

«Экспедиция XXI» № 5 (131) 2013

      ИСТОРИЯ ГЛАСИТ      
Якуб-ага, або Важко бути росіянином

Якуб-ага, або Важко бути росіянином

Автор: Владислав Грибовський.

У будинку німецького вченого Петера Симона Палласа, що відзначився на російській службі й після 1783 року оселився у Сімферополі, стався неабиякий переполох. Син колезького радника Якова Рудзевича, Костянтин, наречений доньки Палласа, на щось образився під час гри в карти. На лихо, тієї ж миті до кімнати ввійшов молодий кримськотатарський мурза, який вже мав чин російського офіцера; він по-дружньому тицьнув Костянтина в плече і мовив: «Здоров був, брате!» І це ще більше обурило роздратованого молодика, котрий слово «брат» сприйняв як принизливий натяк на своє татарське походження, старанно приховуване за щойно набутим лиском росіянина-дворянина. Шаленіючи, він налетів на свого кривдника, зніяковілого від несподіваного нападу його люті; втім наречена утримала майбутнього чоловіка від бійки. Не наважуючись вихлюпнути і на неї своє оскаженіння, Костянтин узяв її хустку і вийшов з кімнати, щоби, мовляв, витерти своєї зопріле чоло. Та більше не повернувся: приїхавши додому, він кілька разів увігнав кинджал собі в груди, кров витер тією ж хусткою, котру запечатав у пакунок, і відрядив з ним свого служника, щоби повернути нареченій те, що їй належить, і, в такий спосіб, виказати всю глибину її неправоти. Незабаром він помер, скривджений і незрозумілий…

«Экспедиция XXI» № 5 (131) 2013

      ИСТОРИЯ ГЛАСИТ      
Крымские дороги Шарля-Клода де Пейссонеля

Крымские дороги Шарля-Клода де Пейссонеля

Автор: Владислав Грибовский.

Шарль-Клод де Пейссонель (1727–1790) был заметным человеком своего времени. Французский дипломат с многолетним опытом работы в Османской империи, ученый-эрудит — в том смысле, в каком вообще можно говорить об интеллектуалах-просветителях, не обремененных научной специализацией, он принадлежал к числу тех, кто влиял на формирование устойчивых представлений западных европейцев о странах ближнего для них Востока и не совсем близкой Восточной Европы. В Российской империи он получил известность как автор объемного трактата о торговле на Черном море, который и до сего времени остается первоклассным источником по истории Крымского ханства.

«Экспедиция XXI» № 4 (130) 2013

Страница (7):   1 · 2 · 3 · 4 · 5 · следующая