про нас|RSS
Увійти
Ми у Facebook Ми у Facebook

 

КультОгляд
З днем народження, книго!

Центральна весняна подія культурного життя Дніпропетровщини — вийшла нова книга про славну Петриківку! Ось її вихідні дані: Бєлоусов Є. В. Петриківка — перлина України: ІМА-прес, Дніпропетровськ, 2014.-5000 примірників. 160 сторінок з ілюстраціями.

Новий твір відомого українського письменника цікаво і популярно розповідає про витоки та сьогодення всесвітньо відомого петриківського розпису. Книга розрахована на широке коло читачів.

Вийшла нова книга дніпропетровської письменниці Ольги Кай «Загадать желание»

Світ, сповнений дива, в якому ще живуть русалки, мавки та лісовики, а в небі можна побачити вогняного змія. Світ, в якому дружба перевіряється ревнощами та заздрістю, а скріплюється кров’ю та битвою пліч-о-пліч. Вірність стає найдорожчим скарбом, а любов — неочікуваною нагородою. Цей світ поступово руйнується, переплітаючись з нашим світом, стикаючись із невідомим та байдужим злом. Шириться пустка, виростають чорні скелі замість зниклих міст. Рівновагу порушено, і вже не має значення, хто поклав останній камінець на терези…

Вертеп як засіб проти «святкових буднів»

6 січня на ж/м Ювілейному та 14 січня на Європейському майдані в Дніпропетровську відбулися різдвяні вертепні вистави, організовані співробітниками Інституту суспільних досліджень. У вертепі взяли участь непрофесійні актори — звичайні люди, вбрані в самостійно виготовлені костюми: Діви Марії з немовлям, Янгола, чортів, царя Ірода, Смерті, козаків, Турка, Селянина та ін. Музичну частину святкової вистави підготував дніпропетровський гурт мандрівних дяків «Вертеп».

Міні-виставка художника Івана Труша до Дня Соборності України

До Дня Соборності і Свободи України у Дніпропетровському художньому музеї виставили три картини українського художника-імпресіоніста Івана Труша, який усе своє життя присвятив розвитку українського національного мистецтва.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ГоловнаПодія
      ПОДІЯ      
Наукова конференція в стилі Майдан

Наукова конференція в стилі Майдан

Автор: Владислав Грибовський.

Всеукраїнська наукова конференція «Українське козацтво і тюркський світ наприкінці XV — першій третині XIX ст.», присвячена 280-й річниці заснування Запорозької Січі на р. Підпільна, відбулася 18—20 липня 2014 р. просто неба, серед залишків прадавнього степу з його ковилово-злаковим різнотрав’ям.

Ідея проведення конференції в наметовому містечку біля могили кошового отамана Івана Сірка на березі колишньої річки Чортомлик виникла наприкінці вересня минулого року. З того часу вона пережила істотні коливання через події, які важко було передбачити і найвидющій Касандрі. Втім, це той випадок, коли вперто здійснюваний план ловить непевний факт. І не завдяки, а всупереч іншим фактам. Кілька разів доводилося полишати саму думку щодо проведення наукового форуму в умовах щоденного очікування вселенської катастрофи, навіяного як фізичними подіями, так і вихорами їхнього віртуального відображення — інколи більш тяжкими, ніж самі події. Адже, “коли говорять гармати — музи…” перелякано скиглять. Та все ж, піврічні вагання лише зміцнили впевненість: годі скиглити, треба проводити!

Конференція привернула увагу науковців не лише з центрів дослідження історії України, але й Польщі та Росії. Не всі дослідники, котрі заявили про свою участь у ній, змогли приїхати: далися взнаки і бойові дії на сході нашої держави, і неоднозначне висвітлення їх закордонними засобами масової інформації. Тому конференція пройшла у всеукраїнському форматі, що дозволив зібрати вчених з науково-дослідних установ Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Одеси, Херсона й Нікополя.

Урочисте відкриття конференції відбулося на могилі кошового отамана Івана Сірка

Урочисте відкриття конференції відбулося на могилі кошового отамана Івана Сірка. Керував урочистостями кошовий отаман Козацького товариства «Базавлуцька Січ», командир загону «Самооборона м. Орджонікідзе» Станіслав Каширний. У своєму виступі він закликав науковців випрацювати під час роботи конференції практичні рекомендації щодо перейменування населених пунктів згідно з історичними назвами краю п’яти Запорозьких Січей, а також підтримати ініціювання справи про внесення до державного реєстру пам’ятних знаків, споруджених за громадськими ініціативами. Виконуючий обов’язки голови Нікопольської районної державної адміністрації Микола Хнюкало, вітаючи учасників форуму, наголосив на тому, що історична спадщина Нікопольщини має першорядне значення для всієї України, а тому її об’єктивне вивчення і широка популяризація результатів роботи вчених-істориків мають сприяти зміцненню національної свідомості українців, справдженню їхнього прагнення будувати для себе гідне майбутнє, так само як і формувати позитивний образ козацького краю далеко за його межами. Керівник Центру регіональної історії Галичини Інституту українознавства ім. Івана Крипякевича НАН України Ігор Чорновол зазначив у своєму виступі, що слава козацьких предків має надихати нас на боротьбу за збереження суверенітету і територіальної цілісності нашої держави і, водночас, — зближувати українців Заходу і Сходу, долаючи негативні стереотипи, нав’язані нам ззовні. Також із вітальними словами звернулися до учасників і гостей конференції кандидат історичних наук, голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Ігор Кочергін, директор Нікопольського краєзнавчого музею Олександр Кушнірук, полковник Збройних Сил України, кошовий отаман ГО «Козацька варта Батьківщини» Валентин Романов. Кандидат історичних наук, докторант Інституту української археографії та джерелознавства Владислав Грибовський, котрий координував наукову частину конференції, розповів про перепоховання Івана Сірка у 1967 р. і події, пов’язані з благоустроєм його могили пізньої радянської доби та після проголошення незалежності України.

Наметове містечко

Наметове містечко на Співочому полі (с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області), облаштоване зусиллями козацьких товариств, стало місцем проведення конференції. Вочевидь, запашне різнотрав’я степу на березі мальовничої Олексіївської затоки (колишнє русло річки Чортомлик) сприяло зануренню науковців у атмосферу козацької минувшини набагато краще за звичні конференц-зали. Наукові доповіді у невимушеній, не обтяженій формальностями обстановці породжували щирі й дружні дискусії, так само як і докладну увагу до тих проблем історичного дослідження, які не завжди висвітлюються під час проведення наукових форумів у форматі конференц-зали.

Помітну увагу привернув до себе виступ львівського історика Ігоря Чорновола, котрий схарактеризував те як у мовах народів світу позначають фронтир — прикордонну смугу, що не контролювалася жодною з держав і на якій у багатьох куточках світу виникали спільноти, схожі на запорожців та їх тюркомовних сусідів. Запальні дискусії викликала доповідь Владислава Грибовського, котрий схарактеризував прикордонні спільноти, зокрема запорожців, як чоловічі союзи з характерними для них здобичницькими практиками та особливостями військово-політичної діяльності. Професор Херсонського державного університету Віталій Андрєєв розповів про маловідому повість видного українського письменника Віктора Петрова (Домонтовича) про Івана Сірка і обставини її написання. Важливе значення для розуміння ситуації на українському степовому кордоні козацької доби мали також доповіді кандидатів історичних наук Андрія Блануци (Київ), Владислава Яценка (Харків), Світлани Каюк, Дмитра Каюка, Олександра Харлана, Валентина Старостіна (Дніпропетовськ), Олександра Олійника, Віктора Філаса, Романа Молдавського (Запоріжжя) та ін. Відчуття широкої перспективи створювали виступи магістрантів, здобувачів та студентів Оксани Амєліної (Одеський національний університет ім. І. Мєчникова), Яни Шаповал та Ірини Чорної (Запорізький національний університет).

Важливою складовою частиною конференції було відвідання пам’ятного знаку — Хреста козакам-січовикам і м. Орджонікідзе, який був споруджений зусиллями керівника одного з осередків відродженого козацтва Станіслава Каширного.

Важливою складовою частиною конференції було відвідання пам’ятного знаку — Хреста козакам-січовикам і м. Орджонікідзе, який був споруджений зусиллями керівника одного з осередків відродженого козацтва Станіслава Каширного. Подорож до порогу на р. Кам’янка (Токівський водоспад), де розташовувався зимівник останнього запорозького кошового отамана Петра Калнишевського, істотно доповнила наукову частину конференції.

Результатом роботи конференції стало ухвалення резолюції, в якій відзначено доцільність відновлення регулярності наукових заходів, що з 2001 р. проводилися на території Нікопольського району, та висвітлення їх результатів на всеукраїнському та міжнародному рівнях. У резолюції зафіксовано рекомендацію щодо повернення історичних назв та надання пов’язаних з історією запорозького козацтва найменувань для населених пунктів, назви яких мають виразний ідеологічний характер радянської доби. Визнано доцільним підтримати громадські ініціативи щодо перейменування міста Орджонікідзе з вибором історичного топоніму, характерного для його місця розташування (рекомендовано: Великий Луг, Чортомлик, Базавлук), а також повернення історичної назви для с. Ленінське, що сформувалося з населення давніх сіл Грушівка і Кут (рекомендовано: Грушівський Кут). Крім того, у резолюції наголошено на потребі взяття на облік і під охорону держави пам’ятних знаків на вшанування історії запорозького козацтва, зокрема Кургану козацької слави, що поблизу могили Івана Сірка, та Хреста козакам-січовикам, розташованого у м. Орджонікідзе.

Успішне проведення конференції стало можливим завдяки злагодженій взаємодії між науковцями, козацькими організаціями та керівниками міст Орджонікідзе, Нікополя та Нікопольського району.

Конференція вже отримала широкий розголос у наукових і громадських колах України. З її результатами будуть ознайомлені також і науковці Польщі та Росії, що має сприяти усталенню образу нікопольського краю як місця з величезною історичною спадщиною і значним туристичним потенціалом.

Владислав Грибовський,
кандидат історичних наук

«Експедиція XXI» № 1-2 (139) 2014

Додати відгук:

Ваш відгук: (не більш як 3500 символів. Залишилось: 3500)